Мікеланджело Наска, Vatican Insider, Італія
Минув безтурботний час пустощів разом з друзями в лісі, в полі, в селі, і Лучані нагадує молодому Буратіно, що він перейшов на іншу сторону барикади, і пізнає тепер себе в його радниках: майстрові Джепетто, Цвіркуні, Дрозді, Папузі, Світлякові, Крабові, Ховрахові, мудрістю яких колись підживлювалися цілі покоління читачів. «Всі вони безуспішно, за винятком Тунця, намагалися наставити тебе на правильний шлях. Я спробую дати деякі поради на майбутнє», - пише Лучані. Потім він з іронією попереджає: «Не здумай кинути в мене молотком. Я зовсім не хочу закінчити так, як закінчив бідний Цвіркун, який вмів розмовляти».
Серед тільки що процитованих «радників» патріарх Венеції, проте, не згадує Фею. Вона є одним з головних персонажів книги про Піноккіо, яку багато хто інстинктивно поставив би на перше місце. Знаменитого співбесідника Піноккіо бентежить метод, узятий на озброєння Феєю, яка, щоб примусити Піноккіо зрозуміти здійснені ним помилки, нерідко залишає його одного. Він вимушений виплутуватися з сумних історій сам далеко від теплих обіймів. Не «можна так чинити з хлоп'ятами, що помиляються, якщо вони вступили в золотий вік або у важкий
підлітковий період від 13 до 16 років», - говорить єпископ.
Повернутися до списку публікацій →
